— Товаришу Ляндер, по якому праву ти арештовуєш людей? — сердито спитав Ганжа, наче й не помічаючи простягненої руки.
В Ляндера спалахнуло обличчя, він відсмикнув руку, вхопився нею за ремінь, потім — за гудзик: видно, не знав, що з нею робити. Зрештою опанував себе, офіціально промовив:
— Може, пройдете до кабінету?
І, не чекаючи згоди, повернувся, зник у сінях, порикуючи новенькою амуніцією. Ганжа важкою тінню посунув за ним: позаду вже не кричали — завмерли жінки.
Зайшовши до кабінету, Ляндер різко повернувся, наблизився до Василя сердитим обличчям:
— Товаришу Ганжа, ти мені тут демонстрацій не влаштовуй!
У Василя недобре звузились очі, він конвульсивно ковтнув повітря, глухо спитав:
— По якому праву ти садовиш людей?
— Дозволь мені не звітувати перед тобою! — півнячим фальцетом задзвенів голос Ляндера.
— Я, як начальник ДПУ…
— Та плював я на те, що ти начальник! — не витримав, нарешті, Ганжа й розлюченою горою посунув на Ляндера. — Я тут — Радянська влада, а не ти!.. Ану випускай людей!.
.
Ляндер боком, боком — від Ганжі та за стіл. І вже за столом відчув себе в певній безпеці:
— Товаришу Ганжа, ти мені тут анархії не розводь!
— Ти будеш звільняти людей? — підступав до столу Ганжа. — Випусти зараз, бо я і тебе звідси не випущу!
— Не маєш права!
— А от побачимо — маю чи ні!
Ганжа повернув ключ, що стирчав у дверях, сховав до кишені.
— Товаришу Ляндер, іменем Радянської влади ти заарештований! Будеш сидіти отут, поки не випустиш людей…
— Ти що, здурів? Ти розумієш, що ти робиш?
— Розумію, — сказав похмуро Ганжа.
— Ану, давай сюди список!
Ляндер, здвигнувши плечима, Дістав список:
— На! Тільки ж знай: відповідатимеш партквитком!
Ганжа прочитав довгий список, подумав, окреслив твердим чорним нігтем прізвища Гайдука й Івасюти:
— Оцих двох забирай, не жалко, а інших звільни мені зараз же!
За півгодини, відпустивши наляканих дядьків (кожен, виходячи з каталажки, насував шапку на брови, чимчикував швиденько подалі від біди, поки начальство не роздумало), непрошені гості лаштувалися в дорогу.
Всі міліціонери — на конях — оточили Івасюту й Гайдука. Оксен опустив голову, віддаючи себе в руки божі, Гайдук же, відшукавши злими очима Ганжу, що вийшов на ганок, закричав:
— Василю, бог тебе покарає, що знущаєшся над невинними!
— Ладно, ладно, паняй собі, праведнику, там розберуться! — похмуро відповів Ганжа, і Гайдук тільки сплюнув лютою слиною в пилюку.
На баскому коні — не кінь, а картинка — до ганку під’їхав Ляндер.
