— А ви, звиняйте, звідки будете родом? — поцікавився Йван.
— Я? З Полтави.
— А, з Полтави. Тоді звісно…
Іще щось хотів додати, але вчасно прикусив язика.
До заготпункту вже їхали мовчки.
А там понад широчезними, гостинно розчиненими воротами напнуто транспарант — «Більшовицький привіт хлібоздатникам!» А там запрошений із сусідньої військової частини духовий оркестр грає такого веселого марша, що, здавши хліб та одержавши по квитанціях гроші, хоч танцюй гопака.
Ще й кореспондент газети клацає фотоапаратом, записує, хто й звідки.
Підлетів до Івана, витріщився на дітей, запитав, наче збиравсь купувати:
— Ваші?
— Мої, та не всі…
— Іще є? — аж очі полізли на лоба в кореспондента.
— Половина дома лишилася.
— Половина?! Цікаво… Цікаво… — Та чирк, чирк олівцем у блокноті.— Пробачте, а ви самі звідки?
— З Тарасівки.
— А прізвище й ім’я?
— Твердохліб Володимир, — недовго думав Іван.
— А жінка — Маруся…
Кореспондент, клацнувши фотоапаратом, пострибав далі, а Іван, трохи розвеселившись, пішов до контори за грошима.
Поверталися дядьки з тієї музики вже без охорони. Поверталися, кому як на душу спадало. Той періщив коней, аж піна летіла; той і віжок до рук не брав: обв’язав за полудрабок — везіть, хоч і в прірву; а той волікся до крамниці, щоб купити горілки та випити з великих радощів: пообіцяв же кореспондент надрукувати його «патрета» на видному місці!
І потім, хильнувши як слід, цілуватиме розчулено в морду коня, бо й кінь же буде на тому «патреті», а хліб… «Зате ж і музики, біс їх побери! Як дмухнули в тії труби — всю пшеничку до зернини видули!.
.»
Іван не поволікся одразу додому, не купував і горілку, а подався-таки на ярмарок. Поставив свого воза край вигону, поміж інших підвід, розпріг коня, кинув йому сіна, наказав синам:
— Ви ж глядіть — нікуди ні кроку! А то цигани покрадуть.
Хоч, признатися, не дуже надіявся, що залякав їх циганами.
— А захочете їсти — ондечки торба із хлібом і цибулею…
— Так вона ж, тату, порожня!
— Як, порожня? — витріщивсь на старшого Йван. — Я ж сам туди дві хлібини укинув!
Смикнув за торбу — вона так і злетіла в повітря.
